О, скільки ще тривати
В нас буде ця війна
Та серце розривати?
Коли мине вона?
Цього ніхто не знає,
Та кожен певен в тім,
Що ворог наш зазнає
Поразки. Рідний дім
Наш мир зустріне. Прийде
Він в наш коханий край.
В нім сонце миру вийде,
Війні поклавши край,
Її спаливши, наче
Сірник. І серце те,
Що нині гірко плаче,
Мов квітка, розцвіте
Та буде лиш радіти
Кожнісінькую мить,
Немов маленькі діти,
Допоки стукотить.
Війна ж, яка минеться
У той прекрасний час,
Повік не повернеться
В край рідний наш, до нас.
Не буде в нім повіки
Її. Мир, що прийде́,
Залишиться навіки,
Ніколи не піде́.
Ми будемо в нім жити,
Забувши про війну,
Щоб з нею не тужити
І навіть мить одну
На світі цім земному,
У рідному краю,
А щоб вік жить у ньому,
Неначе у раю.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2023
