Якісь-то хвилі у Кремлі:
кудись подівся шизофреник,
та ще й оті чини малі
гуртом трофейний жруть вареник,
що шизик вивіз з України.
І вже дожерли половини,
як бог небозі лапті сплів,
у лаптях той і околів.
У лаптях вклали в домовину
без почестей і атрибутів без,
і закопали, як тварину,
бо він й смердів, як дохлий пес…
А ті, що жерли,
подавились,
і кожен сам собі
копав
глибокий рів
під божу милість
чи то російського
попа.
