Ти до мене прийшов, в мою душу проник,
Як світанок пробуджує землю довкола.
Десь на півночі танув крихкий льодовик
Й розворушила прóвесінь стомлене поле.
Вже весна квітоносна торкнулася віт,
Стрепенулася гілка від сну і воскресла.
А до мене, в той час, Перелесник забіг,
Розкуйовдив волосся світанням небесним.
І помчав вдалину на черемховий цвіт,
Обіймав теплий легіт сади білопінні,
Знов зозуля кувала без відліку літ
Чи мені, чи весні, чи народженій днині?..
