За своїм призначенням і суттю справжні письменники – насамперед – вчителі! Звичайно - не шкільних дисциплін. Вчителі-порадники у нашому житті. До цієї кагорти слід віднести і поетів та пристрасних літераторів. Зображуючи людські долі та ситуативні історії, автор научає добру і правді. Ясна річ – на це здатні талановиті та особливо здібні. Втім, не слід розглядати будь який твір не враховуючи своєрідних принципів своєї доби…
Микола Гоголь мріяв зображувати більшою мірою добро. І тут яскравими прикладами його ранні твори. Однак письменник не може залишатися осторонь самого життя. Це – прописна істина. Так і сталося, що вже «Мертві душі» вжахнули не лише самого автора але й його найкраще з огляду на «клас літературної гри» оточення літераторів.
Коли ще у 1831 році Пушкін, коли вийшли друком «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» заявляв: «Вот настоящая веселость, искренняя непринужденность, без жеманства, без чопорности. А местами какая поэзия!..»
Та, вже із читанням «Метвих душ» Пушкін, якому Гоголь встиг прочитати лише першу главу поеми, спочатку сміявся, а потім сказав: яка сумна наша Росія.
Перший том поеми Гоголь писав довго, однак легко, хоча і переписував кілька разів. Писав, вишукуючи цікаву для нього форму поєднання думки і критики…
З цього огляду й повернемося до щойно виданого віснику «ЗВИЧАЙНЕ ПОЛОЖЕННЯ ДУШІ»
Це спеціальне паперове видання одноіменого міжнародного літературного конкурсу. А сам конкурс було оголошено 20 січня 2024 і тривав він до 05 квітня 2024 року. Будь-який автор мав змогу надіслати ВЛАСНИЙ текст на предмет конкурсного розгляду. Організована була ця літ-подія редакцією журналу «Склянка Часу*Zeitglas». Редакція журналу брала до розгляду авторські тексти на електронну скриньку. Таким чином надійшло 97 творів, з яких до конкурсного розгляду було узято 32. Вони і подаються у цьому віснику, про який йдеться мова.
Я теж брав участь у конкурсі. З огляду на те, що кожний письменник мусить здійснювати відповідальну й благородну місію – писати про наше життя. Писати у тільки йому притаманній образно-поетичній манері… Не дарма ж Гоголь назвав свій присудний твір не романом, а поемою… Так, кожний автор має власний «камертон» художнього осягнення життя… Так талановитий майстер слова стає для багатьох читачів другом… Зустріч з текстами якого – свято.
До вісника увішло 32 конкурсні та два поза конкурсні твори. Нині члени журі працюють над винесенням вироку кожному з них. Організатори конкурсу відкрито публікують оцінки, як я зрозумів, мірою їх надходження на своєму сайті:
https://www.facebook.com/journalzeitglas
Це чудова нагода порівняти власну оцінку того чи іншого твору, що читаю із сторінок вісника. Вісник – це огрядна книга, європейського формату. Приємне на дотик гортання живих сторінок, живих авторів, живих (ще неначе теплих) текстів.
У сучасній українській літературі (звісно, з моєї точки зору, з моїх літературних обріїв та можливостей купівлі) творчості нинішніх авторів належить безмежне поле… Як за проблематикою так і за художньо-мистецькою своєрідністю…
Тож, вісник і подає майже всі сучасні літературні стилі і жанри. Не даремно, редакція так сумлінно відбирала і підбирала допущені до конкурсу твори.
Цілком земні позитивні і негативні герої цієї збірки живуть поруч з нами. Живуть в нас. І не можна сказати, що автори хоч якось оминули тут моменти нашого сьогодення. Моменти від буденних до героїчних. Оскільки у всіх творах (і прозаїчних і поетичних, і нарисних, есе) йдеться про боротьбу та конфлікти. Війна, криза, віра, зневірення, зрада, пристрасті та надії, любов – нерідко твори завершуються загибеллю одного, а то й кількох позитивних персонажів, та все ж – перемогою душі… Міцна і вічна любов виникає із спорідненості вічних душ. Які змінюються доброчесністю тих, хто її гартує, а не тих, хто руйнує її… Все це цілком відповідає темі конкурсу «ЗВИЧАЙНЕ ПОЛОЖЕННЯ ДУШІ»
Читав сам і рекомендую іншим. Збирайте, друзі потужні думки: чужі і свої! І в собі самому шукайте справжніх благ!
P.S.
Вісник видано коштом
Міжнародного літературно-мистецького журналу
«Склянка Часу*ZeitGlas»
Передплатний індекс 41507
Формат 17/26 см. Обсяг 124 сторінки. Виходить раз у квартал. Із 1995 року дає рівні можливості маститим і авторам-початківцям. Одночасно українською, російською та німецькою мовами. Передплатою, через мережу книжкової торгівлі Склянка йде до читачів України, США, Німеччини Австрії та інших країн.
