|
Скажи мені, чому весняним днем,
Ти плачеш знов і знов, ховаєш очі.
Твій сведер змок, нападаним дощем,
Бо ти сидиш вже тут, і зранку аж до ночі.
-
Дивись, у небі вже засяяла зоря,
Холодним вітром смуток навіває.
І не кажи мені, що доля неправа,
У неї правда є, її ніхто не знає.
-
Ти матінко моя, ти сонце золоте!
Візьми мене за руку, і не ховай вже очі.
Усе мине, та все прийде - нове,
І свічка згаснуть, вже дивись - й не хоче.
-
Не плач - не треба! Він давно в путі,
І рушниками вистелена дорога.
В садах зелених, і ще з мечем в руці,
Він сила, мужність, вірність, світло, щит,... він варта в Бога.
-
І нам з тобою теж, у дім пора,
Іти до хати, і лягать вже спати.
Хоть батько в снах приходить вже тепер,
А ми втомились, ще треба, почекати...
-
Я скучив теж, але життя іде,
Я знаю, нам зведуться ще дороги.
У внуках я побачу ще тебе (тата),
А в серці в мене, вже нема тривоги.
-
Ти матінко моя, ти серце золоте!
Усе ж не дармо, - а світ і ще покаже,
Усе розставить, хоча воно пусте...
Ми просто по живем, і так - уляже.
-
Без смислу й вітер не гуля в полях,
Без задуму цвіркун не ста співати,
І навіть білогруда ластівка не буде прилітати.
А нам уже пора, пора до дому, поспішати.
-
Ти пам'ятай про те, що ти є не одна!
І в тебе є сім'я, родина, діти, внуки.
Життя пройде, але воно марне,
Без випробу, страждань і муки.
-
Ти матінко моя... ти нене... моя нене...
------
Ти буть щасливою, завжди, і кожним днем,
Весна буде в усмішці - ясним небом.
Та заспівай вже радісних пісень,
І сльози по щоках - приносять лише квіти!
19/01/24 пр. мамі (лавка, цвинтар)
–––––––––––––––
картинка з інтернету
–––––––––––––––
ID:
1011683
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 23.04.2024 13:32:18
© дата внесення змiн: 15.05.2024 15:39:50
автор: Олесь Франк
Вкажіть причину вашої скарги
|