мерці з чужими голосами
чиїми саме_ вже не суть
десь під плаксивими постами
сувору варту ще несуть
чи ні_
обірвано всі струни
розвінчано всі міфи_ край
земля, що ще ковтає труни,
жерці, що ще пророчать рай
повзи_
вгризайся в чорну вічність
хитай порожні терези
вчувайся_ де Її величність
побляклі топче образи
пече
холодне сонце_ плаче
голодне небо_ вихід/свист
для когось все переіначить
дрібний чавунний аметист
чи ні_
відлуння впало_ тиша
пульсари в скронях/лід в очах
причинна муза кігтем пише
байдуже слово_ вітер зчах.
