Микола друг, та друг, як справжній жид:
Він вірний поки вигідно йому -
З Христом готовий йти на хресний хід
Його й продасть як знайде то кому.
Є друг Іван — словами, як елеєм:
Наобіцяє, небом присягне -
Хитріший за одеського єврея,
Бо бреше так що оком не моргне.
Є Вова - друг країни і держави.
Ті двоє — немовлята перед ним.
Продасть усіх за філіжанку кави,
До нитки роздягнувши перед тим.
З такими друзями і ворогів не треба -
Обкрадуть, зрадять, а як треба — вбʼють.
Дарма солодкої чекати мани з неба -
Отруту навіть в неї додадуть.
Яка мораль фіналу про цих друзів:
Вони дурні чи дурень тільки я?
Не вір ніколи підлому й катюзі -
Єдина і надійніша броня.
