Не спроможна спати все думаючи про одне..
Одиноке серце твоє бажає тепла.
Так повелося що шкодуєш не знати тих причин
- запроторені з-за вічне..
Розбиті речі кидані у мене (на фоні стресу)
Наголосивши необдумані
лиходії-слова, не вернуться.
Ти впадаєш у плач що він більше не обернеться.
Невже ми так розійдемося?
Чомусь так не в терпець нести біль.
Не можу писати втратив це наповнення..
Доладно не можу розібратися з цим всім?!
Вивірена істина - ти моя муза!
Приховати, - не сказати важливого.
В моїх руках ти була одна!
Жадана. Кохана. Єдина.
Одна - така особлива !
І до чого ці ностальжи?..
Повурухнись ще трошки спляче сонце,
у ліжечку тепленько бути із тобою,
така настирлива щодо провокацій
твоя любов бентежить мене усю ніч ба більше,
поглинає моя бурхлива здатність казати щось
та все без слів..
Замацана,зацілована не розчарована і
важливі дотики по тілу котики мурчать
як обидвоє нас кохаються як востаннє.
До чого це візьму через плече тебе за ніжки
як рюкзак, спробую веселі лоскотки на смак твоєї шкіри,
кусаючи як вампір у своїй якійсь лайтовій мірі.
Подекуди залижу буцім рани ласкаво ніжно на тобі,
викликаючи почуття нестриманості
від моєї легкої неголеності.
Однак чомусь розчулена ти та так ще в силі
пустуватися зі мною у надлегкому стилі.
Така розважлива і вся без крайностей.
І ти дивуєш мене,- і я під повнотою враження!
Це твоє разюче відображення в моїх очах
зводить мене з розуму!
Нарешті сон, де дійсність наша розбиваючись
на крихти долі і я сьогодні стою без парасолі.
Сірі ливні негоди пройшли стороною.
І я тримаюся за руку із тобою..
#virshugiy