Відлітають у вирій птахи
В небі сліду крильми не лишають;
Закрутилися мої шляхи
І дороги щоночі згорають!
Все коротші стають теплі дні,
Де-не-де ще курличуть лелеки;
У шаленім життєвім вогні
Не сховатись від справжньої спеки.
Золотистою стала трава,
Вітер грається листям осіннім;
І чому більше сховку нема
Від дорослого зла-голосіння?!
І стають холоднішими дні,
Осінь зміниться скоро зимою;
На душі так спокійно мені —
Голосіння тепер за стіною!
20 вересня 2021 р.
Чудовий вірш! 
