Моє життя віднині це - руїни,
Уламки щастя, знищені хати,
Багряна кров, незламної країни,
І ллють її із півночі «брати»…
Моє життя віднині це - сирени…
Потужний звук лютючого шахеда,
На нас напали прокляті гієни…
Дикі ведмеді, що кров рахують медом,.
Моє життя віднині це - «Сьогодні»…
І навіть сон, вже за межею мрій…
Чи буде край цієї чорної безодні?
Чи зупинить хоч хтось скажений рій?
Моє життя віднині це - лиш мрія…
Приємний спогад з присмаком жалю,
На Бога лиш залишилась надія…
«Збережи всіх тих, кого я так люблю»
Дуже зворушливий, сильний, щемний вірш 
