Не смаж, чугайстере, волосожару, зіркату мавку,
Ні для обіду, ні на вечорину, ні до сніданку.
Не серверуй куверт на осібну тільки-но персону,
Не наминай же мертвушечки без часничку та хрону.
Уже не вражина наразі нетря лісовая тобі,
На розкутурханій духмяній траві, най бешкетує собі,
Серед мальовничо-поєтичної, казкової краси,
Поблизу ліричних озер, де правічні й цнотливі ліси.
А нищителі ж твої ті, хто підіймає сокири,
І терзають ними ваші кишла хтонічної віри,
Тож зашквар руйнівникам, танцюро, танець і не барися,
Щоби барбарів тухеси* всі аж по шву розійшлися...
13.12.23.
Тухес(одеськ.)- п'ята точка.
Цікавий вірш! 
