Розімкнуто коло старезних наврочень,
Зітхає забутий під шрамами біль.
Тендітна розрада вдивляється в очі,
Немов телепат, щось диктує тобі.
Словами людськими і знаками, струмом,
Піснями любові, душа аж горить!
У пристрасті серце захоплює румба,
Де па неймовірні хтось ладить згори.
І ось – напівсон, розчиняючись вкраде
Самотності вир, рознесе звабний спів.
Ти знову живий і всміхаєшся радо,
Збулося бажання, ти вчасно успів.
Приємно вдивлятися в очі глибокі,
Тим більше, торкатись планетами тіл.
Розквітло блаженство на видимий окіл,
Розлитим екстазом знайшлось у житті.
11:10, 19.06.2018 рік.
Зображення: http://www.thebeijinger.com
