*****
Ну, скільки, скільки ще тривати
Війна страшна ця буде?
Коли до тої дійдем дати,
Як наш народ здобуде
Свою солодку перемогу
Над ворогами тими?
Чи ми таку не маєм змогу,
Не маєм сили? З ними
Ми боремось і сили маєм.
Ми ними ж їх назавжди
Цілком і повністю здолаєм,
Щоб жити в мирі завжди.
Хай не сьогодні і не завтра,
Та прийде та година,
Коли палатиме, як ватра,
Вся наша Батьківщина
Лише у вогнищі палкому
І злагоди, й любові,
Щоб у своїм краю святому
Були усі здорові
І тілом, й серцем, і душею
І ми, і ті, що будуть
Цією ще ходить землею
Тоді, коли прибудуть,
Народяться, як час настане,
Коли уже, можливо,
З нас багатьох навік не стане,
Тому що справжнє диво –
Життя, що, наче річка, плине
Крізь місяці та роки,
На цьому світі в нас єдине.
Отож-бо тішмось, доки
Воно мина, і захищаймо
Родиму Батьківщину,
А ворогів усіх долаймо
У цю лиху годину!
*Родимий – розм. Рідний
Євген Ковальчук, 22. 11. 2022
ID:
1003882
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика дата надходження: 23.01.2024 21:38:17
© дата внесення змiн: 23.01.2024 21:38:17
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|