Ти просто фантастично виглядаєш!
Сьогодні ти безмежно чарівна.
Щасливе серце щирим водограєм
Постійно лине за межу пізнань.
Звучать трембіти і водночас тихо
І в тиші цій відчутний ніжний сплеск.
Ідеш крізь мене ти, неначе вихор,
Так хочеш, щоб душею я воскрес.
Щоб крила одягнув нарешті білі,
А може й власні швидко відростив.
Агов! Прокиньтесь мрії наболілі!
Позаду попіл, спалені мости…
Попереду вже чую сміх заграви
Й метеликів, що ожили в мені.
Ой, розуме, який же ти неправий!
До того ж непотрібний в вишині.
Галактика Любові шлях осяє,
Сліпуча у величності, хоча
Хіба ж її із Всесвітом зрівняєш,
Що я побачив у твоїх очах…
14:15, 16.12.2017 рік.
Зображення: http://wallpapers.99px.ru