Возвращающемуся
По земле, как будто в паутине,
Все блуждают люди и слова,
Но еще не собраны поныне
Древних сказок дивные дива.
Широко раскрытыми глазами
Можно чаще видеть чудеса.
Пусть же будут звездными ночами
Век твоих касаться небеса.
Ты освоишь новые маршруты,
Разомкнется переплет дорог,
Пусть трепещут и дрожат минуты
У твоих босых усталых ног.
Где еще найдешь такой бескрайний
Мир, открытый сказкам и мечтам?
Обойдешь весь свет, но снова, знаю,
Ты к родным вернешься воротам.
Оригинальный текст Ольги Журавлевой:
По землі, не наче в павутинні
Все блукають люди та слова,
Ще поки не зібрана донині
Із старих казок вода жива.
Подивись у веселкові очі,
Хай тобі всміхнеться вітровій,
Хай у довгі зорянії ночі
Небеса торкнуться твоїх вій.
Розкуштуй на смак солоний дощик,
Зазирни у плетиво доріг,
Хай пестливі хвилі затріпочуть
Біля твоїх не обутих ніг.
Де знайдеш іще такий безкрайній,
Дивовижний, незрадливій світ?
Йди, шукай, та я зарані знаю,
Знов повернеш до своїх воріт.
