*****
Воїни ідуть у бій,
Щоб повік не дати
В Україні долі злій
Бути, панувати.
Ні, її не буде, ні,
Бо її здолають
Всі вони у цій війні,
Й сумніву не мають.
Хай нелегко, важко вкрай
Край свій захищати,
Але кожен любить вкрай
Україну-мати,
Що готовий і життя
Власнеє віддати,
Щоб лиш світле майбуття
Україні мати, –
Волю і свободу теж,
Мир і процвітання,
Що не має жодних меж.
Прийде мить остання
Цій війні, яка іде
В нашій Батьківщині,
Бо її не тільки жде
Кожен з нас, а нині,
В цей важкий, мов камінь, час,
Також наближає,
Щоб вона прийшла до нас.
Серце й душу крає
Без жалю страшна війна,
Та кінець настане
Їй, коли мине вона,
Упаде й не встане
Більш повік, а встане мир,
Із яким радіти
Цілий вік свій будем ми –
І дорослі, й діти.
Євген Ковальчук, 21. 10. 2022
ID:
1000247
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика
дата надходження: 05.12.2023 22:08:59
© дата внесення змiн: 05.12.2023 22:08:59
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
