От прокидаєшся і розумієш, що проспав вкотре. Пропустив пробіжку, ранкову каву і вісянку 08.30. І тролейбус за вікном далеко не перший, і не прочитати тобі бажаного ліміту сторінок за годину. Знову поспішаєш, несешся галопом по квартирі, перебираючи панчохи, розкидаючи сукні, підбираючи волосся в пучок чи ... а, хай так) І злишся, чорт як все ж злишся на себе. І будильник не допоможе. А потім знову - 22.30... і думаєш - дай-но перекинусь парою повідомлень..
|
|