А підемо́ до пірса, мила?
чи за кохве в Арому й додому?
ти чого зупинилася й біла?
і чого в очах твоїх бачу я втому?
Ти не плач, я твої зацілую очі,
розкажи, що на серці твоїм тягар?
що розбило мрії морські, дівочі,
і чого твої спогади лиш цвинтар?
Я тебе в обіймах зігрію,
забувай, моя мила, пожежу війни.
я у сон твій щасливе минуле посію,
ми на морі, щасливі у сні.
