Дмитру Андрійовичу Пєтухову присвячую…
Син - то син, дорожчого нема!
Наче я, але ще зовсім юний.
Він кмітливий, ладить з усіма,
Ще й цукерку потайки підсуне.
Він росте і зріє на очах,
Вже ліцей залишився позаду.
Вже він десь гуляє по ночах
І вже геть не слухає пораду.
Статний хлопець - я горджуся ним –
Другокурсник університету…
Серед ночі чутно ніби грім –
То москаль по нас пустив ракету!..
Все… Є «до» та «після». Йде війна!
Пекло на землі!.. Гірш не буває!..
Я то усвідомлюю сповна:
Хлопчик мій Вітчизну захищає!
Темно, вогко, холодно вночі,
Та і вдень… Прильоти, ще прильоти…
Відпочинь у мене на плечі.
Двадцять років лиш тобі, піхото…
Ти сміливець, жвавий та прудкий,
Ти завжди виконуєш завдання,
Вчора – бій, сьогодні - знов у бій
Підеш ти без втоми, без вагання!
Справжній вже мужчина молодий,
Ти нас захистив, ти став горою!
Сину мій, коханий сину мій,
Ти – Герой! Я дякую Герою!
28.02.23
