У сиву давнину, колись давно
Жили чарівні та щасливі діти
Можливо казка, а можливо і було
Та нині у казки ніхто не вірить…
Все ж іноді трапляється й таке,
Зустрінеш випадково, справжнє диво
Назустріч, наче янголятко, йде
Мале дівча із сірими очима!
Чарівний погляд, що пронизує наскрізь
Осяяне усмішкою обличчя!
Одразу розумієш – ти таку зустрів
Які бувають тільки раз в сторіччя.
Блищать хитринки іскрами з очей
І промовля вона, доволі ладно
Й цікаво те, що від її речей,
Стає на серці легко та відрадно.
Коли ж огорнешся в мережу її чар
Заплющ скоріше очі та помрій
Як пощастить – отримаєш у дар
Чарівний обнімашковий настрій.
І час в турботах може промайнути
Нехай вже півсторіччя за плечима
Так мріється, хоча б ще раз, зустріти
Оте мале дівча, із сірими очима…
01.01.2023
