Ось і рік промайнув, мов у сні пролетів,
У розлуках, тривогах, чеканнях.
В серці знову той день як тебе я зустрів,
А з тобою і наше кохання.
Серед пінистих хвиль і магнолій розмай
Доля щастя нам знак дарувала.
Перший вальс чарівний і небес дивограй,
А на серці весна вирувала.
Мов прокинувся я від глибокого сну,
Знову зорі на небі сіяли,
Серед них видів я тільки тебе одну,
Лиш с тобою вуста розмовляли.
І летіла душа яко птах – навпростець.
За тобою, з тобою, до тебе.
І скидала, топтала терновий вінець,
Мов кайдани зриваючи з себе.
Рік нестримних бажань, сподівань і надій
Нам на витримку доля послала:
Чи не згасне любов, чи забудеться біль,
А чи те ми знайшли, що шукали.
То ж позаду вже рік, перед нами життя,
Хай не краща пора нам дісталась,
Та в минулі роки вже нема вороття
В день прийдешній надія зосталась.
20.07.2000.
