"Великі люди" б'ють себе у груди,
Гучні слова жбурляють, мов сміття.
Та зазвичай, лише "Маленькі люди",
За волю віддають свої життя.
Знесилені, мов пташка у неволі,
Душею линуть у свою блакить.
Такі міцні, але водночас кволі,
Бо рветься там, де над усе болить