Гуляючи Львовом
Гуляючи Львовом, я бачу живий океан.
Тут море людей, що б'ється о сірий екран.
Гуляючи Львовом, я думаю, що восени
Тут смерті не буде, не буде, не буде війни.
Гуляючи містом, не чую шалених ракет,
Я - просто людина, не воїн я, і не поет.
Гуляючи містом, не знаю останніх новин,
Як люди ховають загиблих -
ховають їх без домовин.
Гуляючи Львовом, купую старенькі книжки,
Як алко і нарко залежний збирає зелені пляшки.
Ще трохи - зіп'юся, настане похмільний синдром,
Засну на столі, можливо, накрившись листом.
Гуляючи Львовом, я час повертаю назад:
Одеська зима, пародія на снігопад...
Немає війни, ти спиш несполоханим сном...
А янгол, мій добрий знайомий, сидить за столом.
31.07.2022
Львів
