Осінь. Зажурено десь заспівала птаха,
Багрянцем укрився розбишака-гай.
По верховіттю кленів шкутельгає вітерець-невдаха...
Знов закохалась осінь у наш край.
Кружляє жовте листя на дорозі,
Останній танок з подихом зими.
Он і вона — товчеться сиротою на порозі,
Несе з собою білі кришталеві сни.
Плаче вдовою за селом осінній дощик
За тим минулим і щасливим днем,
І відчуває осінь його дотик,
І відліта у вирій журавлем.
