Я дякую, Боже, за шлях мій, дорогу,
Якою я досі іду по життю.
Якщо не зважати на біль і тривоги,
То все таки в світі ще цьому живу.
Я дякую, Боже, що завжди ти поряд
Й мене направляєш на правильний шлях,
Що ти випробовуєш розпачем, горем -
Здолаю усе, бо ціную життя.
Я дякую, Боже, тобі за світанки,
За час для родини в ясні вечори,
За змогу літати у снах аж до ранку,
За світ, що для мене ти, Боже, створив.
За дім, що я маю, дітей і онуків,
Що я не самотня у цьому житті,
Що маю багато надійних я друзів,
Які - добре знаю: не кинуть в біді.
Я дякую, Боже, за дощ і за сонце,
Проміння ласкаве, що гріє теплом,
За квіти, що завжди цвітуть під віконцем,
За верби похилі над нашим ставком.
Олечко, прекрасно написано! Це те, що може відчувати справжня жінка-мати! Дякую тобі за нього і вітаю з Новим Старим роком! Хай здоровиться й пишеться у мирному житті!