Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Калина: Свічка пам’яті - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тріумф, 04.12.2021 - 23:30
Сумно і гірко.Моя мама також перейшла через жах голодомору. – Коли була я ще маленька –Ходила лише в п’ятий клас, Ридала з горя наша ненька: Вночі забрали тата в нас 97 І стали ми «враги народа» - П’ять сиріт, діточок малих. Ніде нам не давали входу, Наїлись горя, лиха – лих… Найменші – з голоду померли. Нас трійко вижили, живі. А хліб наш «Родина» пожерла. Нас Бог спасав на кропиві, На лободі і на щириці, На всім, що вилізло з землі. Ми пили воду із криниці – Хоч це, не взяли москалі. Куди підеш – ворожі діти. Нема дороги, лише біль. Як повідрубувані віти. На хлібнім полі, як кукіль. Так все життя. Усіх, як воші, Душила «Родина» чужа: Натурою податки, гроші – Під страхом тюрем і «ружжа». Так ворогами й посивіли, Батьки зогнили в рудниках. «Брати» усе в усім посіли, А нам – кайдани на ногах… Роти заклеїли, зашили, Посіяли глибоко страх. Це в спадщину нам залишили: Он – світить в кожного в очах! І всі бояться обізватись, Щоб не образився наш «брат», І щоб не ввічливим не здатись. Такий сьогодні толерант. Вітають кожного заброду І слухають, відкривши рот. Та, годі вже! Нема народу, Як втратить мову той народ! Немає в роті два язики, Двох не бува державних мов. Смішні не будьмо і безликі, Щоб не топтали знов і знов! 98 Хай вчаться жити, як сусіди І поважати той народ, Який топтали скрізь, завсіди, Хай не бещестять хоч свій рот. І хай зупинять небилиці, І вже не топчуть цілий світ! Брехливі, підлі і безлиці Принесли людям море бід. - Забрали й нашого, Катрусю. Спустіло геть тоді село. Діди старі, жінки, бабусі, А чоловіків не було… Сивіли з горя молодиці: Як рятувати діточок? Нема ні жита ні пшениці – Шукали й поміж подушок. Забрали все. Мов подуріли, Бо заглядали навіть в піч. Боялись, пікнути не сміли. Страшний, голодний був той рік. І їм, рідненьким, теж не з медом, Голодним, босим в Сибірях, Під голим і морозним небо Ольга Калина відповів на коментар Тріумф, 05.12.2021 - 09:35
Сильно.Респект! Мого прадіда розкуркулили і зноїли на соловках, діти залишились сиротами, бо в жінки його не витримало серце і вона відразу ж померла. Їх дочка (моя бабуся) була старшою (13 років) і взяла на себе всі обов"язки по вихованю і догляду за меншими. Також росли дітьми ворога народу. Виросла вийшла заміж. Її чоловіка (мого діда) забрали "чорним вороном"і більше його ніхто не бачив. А бабу, яка намагалась добитись правди і доказати, що дід не винний, то арештували і хотіли розстріляти. Солдат, якому було приказано це зробити, пожалів її і відпустив, але попросив, щоб вона його не видала, бо розстріляють і його і його сім"ю, то змушена була ховатись від людей і навіть від своїх дітей, бо ті ще зовсім були маленькими і не розуміли, що можна говорити, а що ні. То приходила вночі подивитись на дітей, яких гляділа її свекруха.. То щоб її не видали властям, ховалась по берегах і стиртах до тих пір, подоки про неї забули. То цього всього її нервова система не витримала -"поїхав дах". І надалі, коли вона починала хвилюватись, то починалось загострення, вона починала розмовляти сама з собою. А на її дітей ( мою матір і її сестру) також лягло тавро " дітей ворогів народу".. Так що, моя сім"я також, пройшла через всі тортури совка. і "щасливе дитинство в союзі"
Сокол, 04.12.2021 - 21:49
Великий сум. Штучно морили голодом, розкулачували, викореняли українську інтелигенцію, війни.А ми забуваємо і прощаємо тай спокійно вимираємо. Є винуватці цековські і кегебічні люди, мають фамілію і імя. Напомню Вам лозунги комуністів. Нам Сонця не треба, Нам партія світиь, Нам хліба не треба, Роботу давай. І ще одне, ми працювали безплатно під лозунгом: За того Парня. Квітка)), 29.11.2021 - 15:51
Це дуже страшно...Пам'ятаємо Вічна пам'ять Вірш дуже, пані Ольго Зачіпає все, що можна... Катерина Собова, 28.11.2021 - 09:38
Не дай, Боже, нікому пережити таке страхіття! Вічна пам"ять всім невинним душам...
|
|
|