дифірамби затихли
ноти не грають
сховалось лице за чорну вуаль
"чому ти тут плачеш,
мій подорожній" - з вуалі дівча вигляда
молоде боязке, а
в погляді зрілість
старечих літ
визира і пита з теплом, з добротою
чому ти сховався від світу, юнак?
вуаль моя чорна, печаль нещаслива
не треба, прошу не тужи
ти сильний, ти мужній
в руках твоя міць
а в серці щемить, хоча це погода
погода гірка, сльози йдуть із небес
пита те дівча і пита
як справи ідуть, чому зажурився
думки ті погані від їх відганя
сховавшись за чорну свою вуаль
пішли вони разом у смерть, забуття
можливо "Вона" - це дівча, що лагідно дивиться
у твої хоробрі очі
