До роковини Ілловайської трагедії.
Вбиті ми в Ілловайську,
Вбиті підло й підступно.
Вбиті руським солдатом,
Чи “домбаським” сатрапом.
Нас не стало, немає,
Бо в пітьмі ми розстали,
Все для вас, хай триває,
Ми життя вам віддали.
Зброї ми не здали,
І виходили з бою,
Несли горе поразки,
Й безнадію з собою.
Нас змели “Урагани”,
Й вогнедихальні “Гради”,
У розірвані рани,
Сіллю сипали гади.
ДШК нас із флангів,
Без пощади косили,
І вогнем автоматним,
Поливали щосили.
Триста шість й шістдесят нас в той час полягло,
Як то було недавно, для живих вже давно.
В коридор той “зелений”,
Нас послав не комбат.
Де в засідці, підступний,
Руський ждав нас солдат.
Нам котел спорудили,
Чи Хомчак чи Литвин,
Їх чомусь не судили,
Й Гелетей, *** син ...
Разом з градом російським,
Був “Оплот” і “Восток”,
Хто з чужим отим військом,
Нас стріляли в висок,
В серпні гіркого року,
Зникли ми як вода,
Навіть зведень не було,
Лише згадка одна.
І до сел, переселків,
Й до міських до квартир,
Гірка звітска влетіла,
А не звістка про мир.
З під землі обіймати,
Наших вдов і сиріт
Ми не зможемо...
Навіть передати привіт.
Не потрібно нам Слави,
Збережіть те що єсть,
Захищайте Держави,
Волю, землю і честь.
Коридором “зеленим”,
Стережіться ходить,
Бо оте що “зелене”,
Тепер смертю смердить.
© В. Небайдужий. 2021.
ID:
922878
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Драматичний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика
дата надходження: 22.08.2021 07:29:04
© дата внесення змiн: 23.08.2021 07:43:42
автор: Небайдужий
Вкажіть причину вашої скарги
|
