Від любові до ненависті кроків небагато.
Це на 100% правда, змушена сказати.
Від любові до ненависті усього два кроки.
Щиро вдячна тобі, доле, за такі уроки.
Зараз я ненавиджу, а тоді любила.
«Залишися ще на хвильку», - подумки просила.
Зараз переховуюсь, тоді довіряла.
«Подивися мені в очі», - подумки благала.
І якби ти справді глянув в два мої озерця,
Ти б пишався володінням молодого серця.
Зараз я ненавиджу, а тоді любила.
Не одну поему тобі присвятила.
Любила писати про коханя вірші.
Не співчувай мені: буває і гірше.
Любила поезію і точні науки,
Бо цифри та рими полегшують муки.
Знаєш, я любила влучати в мішені.
Якби ж повернути ті миті шалені!..
Якби повернути?! Сама ж зруйнувала!
Навіщо надії намарно давала?
Давала кому? Собі… Будь чесна з собою!
Ти думала: щасливим буде лиш з тобою.
Перестань! Це так тупо, що навіть не смішно!
Ненависть згасає повільно. Це втішно!
Любов не згасає, свята і безгрішна…
