Хто скаже, що таке кохання?
У чому суть цієї маячні?
Коли століттями оте бажання
Огортує прості буденні дні.
Коли чомусь перериває подих
І ти летиш немов у небеса
І тягне на такий безглуздий подвиг
І звичне все стає як чудеса
Хто скаже, люди, що це за хвилина,
Яка кидає у просторий жар
Вона огортує тебе немов лавина
І всі емоції зметає в шар
Вона палає ясно, так невпинно
Немов згорає у кутку душа
І тіло розриває поклітинно
І сліду за собою не лиша
Усіх так манить у свої кайдани
В жорсткі тенета тихо забира,
А люди рвуться прям до неї в найми
Не розуміючи, що там же й умира
Чи варті цього кляті ті метелики?
Що легко так літають в животі
Можливо, просто це якісь машенники
І не такі вони вже і святі?
Хто скаже, люди, що ж таке кохання?
Питання, що звучить уже віки
А в відповідь одні лише зітхання,
Які лунають також крізь роки...
