Товариші жили в селі
І мали різні долі.
Хлопчачу дружбу завели,
Коли навчались в школі.
Разом ходили в перший клас,
Навчались на уроках,
Гуляли разом в вільний час
І виросли нівроку.
Василь, Сергій і Ярослав -
Прості веселі хлопці,
Якщо котрийсь бешкетував,
Ставали й інші «гопки».
Ловили рибу на ставку,
Купалися, пірнали,
Й шовковицею, що в садку,
Досхочу ласували.
Ще часто бігли на «колгосп»
На трактор подивиться.
А там Ульянович – завгосп
На них, часом, сварився.
Щоб безголові хлопчаки
До техніки не лізли,
Бо хтозна ще які думки
В їх голови засіли.
А звідти бігли до конЕй,
З лошатками погратись,
А дід Андрій чекав гостей
Й давав їм повтішатись.
Тож хлопці брали відерцЕ
Й лошаток напували.
А після вже із вітерцем
На конику катались.
Минали дні, ішли роки,
І хлопці підростали.
У різні сторони стежки
Життя їм розкидало.