Розкішна таки та осінь
Сучасна, вродлива, щаслива.
Взуває то шпильки, то боса,
Усміхнена, то вередлива.
Вона знайшла своє щастя,
До нього тулиться ніжно.
Не хоче дощів та вітру,
Не хоче, щоб було сніжно.
Доволі скромний сніданок -
На двох одна чашечка чаю.
Не бачу тебе в онлайні -
То навіть тоді скучаю.
Щокою прихилиш небо
Величне і трохи багряне.
Це щастя таке раптове,
Осіннє, а майже весняне!
Ця усмішка краща за сонце.
Сильніша усіх стихій світу!
Затримаюсь в твоїй долоньці,
Щоб серце своє зігріти.
