Не поспішай ти в даль ,не поспішай,
Бо «товарняк» пройшовший мИмо змиє звуки,
Де в крик мовчання втиснеться душа,
Де тихо простягну до тебе руки.
...Долоні, що до тебе простяглись
Не стрінуться з тобою в цьому часі.
Слова, ті, що в минулому, колись,
Несказанно промовчать, не прикрасять
Неподарованих троянд, в руці-струні.
…Вже потяг у безодню-далеч рушив.
Надіюся розгледіти в вікні
Твій силует, і спокої не зрушить.
Ні твій, ні мій.
І хай заллє вином
Перон
Безпечна юнь відпроводжавших.
…Вколюсь трояндами, а раптом за вікном
Ти помахаєш «начебто» згадавши…