На дворі осінь, жовтень-листопад
І тінь зими вистукує у двері,
Переповнений барвистим листям сад:
Сім'я сідає до вечері.
А хтось в самотності живе
І день, і ніч проводять разом.
Прийде весна і новий день прийде,
Та не забудуться колишні всі образи.
Із гордістю живемо в світі цім.
Черства душа, - усе, що нам під силу,
Від сонця не зігріється вона,
Бо то не лід, а камінь як не дивно.
Річ важливіша за людське життя:
Ціна її вимірюється в грошах.
Перемішалось все, важке життя,
О, Боже, не дай згинути, - не можна.
Хай у наших серцях не згасає ніколи
Вогонь, що горить коли любимо ми
І шанс неповторний дарує ця осінь,
Щоб і тепло нам було цієї зими.