Скажи мені правду, Господи –
Ти досі у мене віриш?
Слова моі надто гострі... Де
я вискочила зі шкіри?
Молитва безмовна моя, і я -
занадто сліпа і дика,
щоб знати,
де Воля тепер Твоя...
шляхи Твої де, великі...
Під сонцем мій спокій вигорів.
Дороги мої розмиті...
Прости мої хибні вибори -
Учуся Тебе любити...
Мій мозок -
вітрами сушений,
бо ділене - неділиме...
Дай щастя усім прирученим -
душею я - завше з ними.
Сховай мене в невагомості,
як було уже раніше,
аби у моїй свідомості -
крім Тебе -
нікого більше...
Цінність молитви - у її щирості і простоті. Обидва компоненти присутні, при цьому вдала ритміка, побудова і мелодика створюють щось справді сокровенне.
Сонячна Принцеса відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Мольфаре, за високу оцінку моіх одкровень