Хочеш напитися смутку?- пий
По венам твоїм з бумерангу вуаль,
Даремно себе не катуй, зрозумій
Посіявши тугу, пожнеш лиш печаль.
Не тривож своїх дум, попіл змито дощем
Що минуло-пройшло, не повернеш плачем,
Загубилось кохання в обрії мрії
Я назавжди лишаю тебе без надії...
Не зустрінеш мене, не заглянеш у очі
Ніжний дотик- загублений в снах,
Повернутися хочеш, мрієш кожної ночі
Та відчуєш лиш відчаю взмах.