Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова): На карнавалі Мертвих поцілунків - ВІРШ

logo
Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова): На карнавалі Мертвих поцілунків - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

На карнавалі Мертвих поцілунків

Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова) :: На карнавалі Мертвих поцілунків
                                           «...На карнавалі мертвих поцілунків»
                                                                                       Ніла Зборовська
Пам’яті Ніли Зборовської

На карнавалі
Мертвих поцілунків
Життя летить під ві́дстукіт  колес.
Не бачачи у пелені ладунків*
Так хочеться торкнутися небес,
На сонці оселитись вечоровім
І пригорнути 
                      занімілим словом
Затоки недоторканих ще плес...
           *
...Вона не плакала,
                    коли  книжки горіли –
«Пришестя вічності»...
                   весь наклад водночас!
То не слова палали – її крила!
Здавалося, іти уже несила...
Та, долі не скорилась, не здалась!

Осяйна. 
         Стильна. 
               В чорному «в підлогу»,
На цій, гріхами зболеній межі,
Всі мрії, всі дороги й застороги
Зійшлися у оновленій душі.

......Тулила жовті до грудей троянди
Юрко чекав... для нього їх несла.
Зірок у верховітті – міріади...
–	Якби ви знали, як до вас я йшла!
Сказала просто, щиро...від порога...
І стало тепло...нібито від Бога 
Сюди її та зірка привела .

Зайшла до серця
                              І не вийшла звідти...
Маленька...чиста...світла і тендітна...
А осінь все шмагає непривітно
Німим безсилим січеним дощем.
Не йди! Не треба! 
Так потрібне світло!
І  душу 
 Вже не покидає
Вітер – 
несамовитий щем...

....заплакала у Нього на могилі..
Згадався вечір...добрі дружні хвилі...
Кохання, що можливо б розцвіло...
І те безцінне, що у них було –
ковток несамовитої довіри,
Її-його-на двох одне крило,
Але ж, це їх потужні вірні крила!
І щастя, що торкнулось і пішло...

На карнавалі
Мертвих поцілунків
Життя іде по лезу, на ножах.
За лицарським іржавим обладунком
Під заборолом –
                     Сонячна душа.
Вона може примарою здаватись
І, іноді,так важко розібратись,
Та де ж, проходить вічна та межа!

На перегонах часу божевільних
Втрачаючи, летять людино-дні...
Ілюзію плекаємо, що вільні,
А убиваєм Господа в собі.
Та хтось – руки торкатиметься  тихо,
І  надзвичайний цей відкриє світ...
Розкішні крила яблуневий вихор
Розкриє над тобою сніжний цвіт!

*...я вірю в українську реконкісту*,
І в тих хто за собою нас веде,
Єднає світле й мудре, мужнє й чисте –
Дорогу подолає той, хто йде!

І, навпіл все – стежки і заповіти,
Журбу, нестримність, радість і біду!
Обіруч з тими, хто приносить світло,
І я – сьогодні за тобою йду.

Ні, не розгубить час твоїх слідів!
У цім немилосерді літ їм  жити!
 І бути 
 Барикадам на Хресті.
 Зоріти небом...і скресати лід.
І сіяти зелене добре жито.
* 
...Соборами тулилися дощів, 
Сплітаючись в єдиний живопліт, –
Твоя нестримна музика душі,
Живий твій Несвіт 
                         й мій  маленький Світ. 
А десь, вперед на сотні тисяч літ,
В цей час Нове народжується Світло
Й торує шлях свій паросток тендітний
У темній неторованій імлі.   
____________________________  
*«...На карнавалі мертвих поцілунків»-феміністичні роздуми Ніли Зборовської
*Ладунки-  заст. Патронташ. 
 * Українська реконкіста- процес в історії творення української держави, подібний до іспанської Реконкісти (718-1492) в який Ніла Вікторівна вірила і написала у 2003 році однойменний антироман, залишившись у пам’яті друзів українською реконкістою
*Барикади на Хресті-тут...на Хрещатику, мається на увазі однойменна поема Юрка Ґудзя « Барикади на Хресті» 

* Зборовська Ніла Вікторівна (27 вересня 1962, с. Рубаний Міст Черкаська областьУкраїна — 24 серпня 2011,48років, похована на батьківщині) — український літературознавець, письменниця і психоаналітик.
* Ю́рій Петро́вич Ґу́дзь (Юрко́ Ґу́дзь; нар. 1 липня 1956, Немильня — пом. 20 лютого2002, Житомир) 45 років— український поет, прозаїк, драматург, есеїст, публіцист, художник, філософ, мандрівник.
Член Національної спілки письменників України (Житомирське відділення, 1991) та Асоціації українських письменників (Київське відділення).

ID:  824945
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 11.02.2019 01:03:34
© дата внесення змiн: 11.02.2019 01:03:34
автор: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)

Мені подобається 3 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (437)
В тому числі авторами сайту (8) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Олеся Лісова, 11.02.2019 - 13:38
Танєчко,яка Ви молодець. Дякуючи таким присвятам ми згадуємо цих чудових людей.Вони залишили гарний слід в українській літературі. 17 cry flo11
 
Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова) відповів на коментар Олеся Лісова, 11.02.2019 - 20:02
16 17 я мало знала про них....років зо два, як мені стали траплятись статті...люди...які відкрили очі...і..я просто прикипіла душею...мені дуже близькі думки ціх людей...ніби знала їх все життя...і весь час хочеться щось їм сказати...таке покоління винищувалось!
 
Тепла присвята. give_rose
 
дякую...близькі вони мені якісь... 16
 
Катерина Собова, 11.02.2019 - 09:17
12 12 12 Ці прекрасні люди залишили яскравий слід на цій землі!
 
так 16 і коли я сюди писала цю поему, то найбільше, чого мені не хотілося б- то це зустріти байдужість...вони заслуговують на світлу і чисту пам"ять... 17 я дякую,...дуже-дуже дякую за розуиіння
 
ви знаєте, Катю, подивилась Вашу анкету і повернулась ще...Ніла -Ваша землячка... ось тут-стаття...рік тому я писала її під час різдвяних свят...вона дещо пояснює...може ,Вам буде цікаво...вибачте... http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772768
нажаль, посилання не працює...знайдіть, будь ласка, десь внизу списка моїх творів "ХТО ПЕРЕЗАКОДУЄ УКРАЇНУ"...там зрозумієте..
 
Полісянка, 11.02.2019 - 06:47
чистота і сила почуттів у кожному рядку! Дякую 09
 
Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова) відповів на коментар Полісянка, 11.02.2019 - 20:04
дякую...бо люди, про кого написала, саме такі... 16
 
Master-capt, 11.02.2019 - 05:11
17 flo26
 
Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова) відповів на коментар Master-capt, 11.02.2019 - 05:13
17
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: