Чим ближче стає день, тим глибшає тривога,
Цепами серце міцно сковує вона.
А до могили сина - стоптана дорога…
Чекає День народження твоє рідня.
Його ми відзначати будемо без тебе
З печалю в рідній хаті, на очах з слізьми.
Стола ми не накриємо – цього не треба,
Не буде в нас застілля з близькими людьми.
Відвідаєм могилу і квіти покладемо
І скинемо натрушений з граніту сніг.
А з частувань тобі цукерки принесемо.
Ти ними смакував, вертаючись із доріг.
Для нас ти назавжди лишаєшся – дитина,
Хоч був досвідченим уже солдатом.
З обірваним крилом лишилася родина.
Серця близьких усе ж продовжують чекати.
Усе у цьому світі йде незалежно від нас, на жаль. Але
нема таких снігів, щоби матусі стежку затрусили до могили сина! Олю, мабуть, такою була воля БОГА. Тримайся!
А до могили сина - стоптана стежина,саме болюче кожній людині...Та все ж я десь читала,що після смерті людини у неї немає дня народження. Кажуть,що день його народження є день його смерті...
"З обірваним крилом лишилася родина...
Та серце не примириться-..."
Вічна пам"ять і упокій душі загиблого воїна- за наше мирне життя і свободу!
Здоров"я родині і Божої допомоги!