Ніч місячна, прозора... У моїм саду
Гойдає вітер віти і ворушить листом...
В цю таємничу ніч я, мабуть, не засну, –
У вікна заглядають зірочки іскристі.
А небо темне сяєвом світил
Немов підкреслює мою журбу й розпуку…
Мелодія здіймається каскадом хвиль,
Дзвенить, – та розсипає невеселі звуки...
Я в серці все ж одну надію бережу
І з посмішкою день прийдешній зустрічаю,
Бо вірю, що не уві сні, а наяву
З тобою неодмінно стрінутися маю...
30.09.2013
