Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Інна Рубан-Оленіч: Бджілка - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Інна Рубан-Оленіч відповів на коментар Катерина Собова, 25.04.2018 - 20:18
Спасибі...дякую, що читаєте мої вірші
Дмитро Кiбич, 25.04.2018 - 16:55
Гарнi рядки, Iнно. Цiкавий, пiзнавальний такий змiст. Оригiнально, досить барвисте розташування.Тiльки от у вас у 1 i 2 рядках слово "саду" - у двох рядках пiдряд одне й те саме слово звучить. Може вам у 2 рядку його замiнити "по стежцi" - "Десь по стежцi я iду". Інна Рубан-Оленіч відповів на коментар Дмитро Кiбич, 25.04.2018 - 16:59
Дякую, що написали...бо я вже почала хвилюваться, що моя творчість, Вас не зацікавила....Білий-білий цвіт в садУ, Десь, по сАду, я іду... спершу свідомо використала 2 однакові слова, але з різним наголосом...може щось і заміню Дмитро Кiбич відповів на коментар Інна Рубан-Оленіч, 25.04.2018 - 17:41
Та отож, трiшки iнтриги так нiби додав. Нi, ну, насправдi - шик, блиск, краса. Яскраве дуже звучання.Так а тут же сад - це ж не головний герой вiрша. То якби сама бджiлка у рядках часто зустрiчалася - то у неi е пiльги, вона головну роль тут грае. Можна ще, як варiант, вжити слово "тихенько", мовляв, аби птахiв та комах не злякати - "Десь тихенько я iду". Інна Рубан-Оленіч відповів на коментар Дмитро Кiбич, 25.04.2018 - 17:50
вірші пишу одним махом без змін і виправлень....це дуже наївно і непрофесійно, але ж рядки приходять в голову на рівні чуттів...хтось же мені їх посилає....а я лише записую.....і от коли щось міняю..ніби по живому ріжу....якось так
Інна Рубан-Оленіч відповів на коментар Дмитро Кiбич, 25.04.2018 - 17:50
вірші пишу одним махом без змін і виправлень....це дуже наївно і непрофесійно, але ж рядки приходять в голову на рівні чуттів...хтось же мені їх посилає....а я лише записую.....і от коли щось міняю..ніби по живому ріжу....якось так Хоча, водночас, Вам дуже вдячна, що хочете з мене зробить справжнього поета Дмитро Кiбич відповів на коментар Інна Рубан-Оленіч, 25.04.2018 - 18:04
Ой, Iнно, та не скромничайте ви так. А ви ж який тодi поет, точнiше, поетеса? Ну, може, ще i не поет-гiгант, не поетична брила. На Нобелiвську премiю, можливо, ще рано вас висувати. Але, явно, не останне мiсце у поетичному середовищi займаете. Якби ж людям ваша творчiсть була нецiкавою, то вони коментарiв би i не залишали, просто проходили б собi повз вашу сторiнку.
Інна Рубан-Оленіч відповів на коментар Дмитро Кiбич, 25.04.2018 - 18:08
Спасибі за теплі слова...дуже приємно...чесно
Інна Рубан-Оленіч відповів на коментар Valentyna_S, 25.04.2018 - 08:00
Цей вірш написала в 7 класі...на перерві перед уроком народознавства,( не встигла підібрати вірш про бджільництво)... От на швидку руку й написала...
|
|
|