Де знайти ті потрібні для тебе слова,
Щоби душу і серце зігріли.
Люба мамо ,голубко, моя дорога,
Ой як рано ти вся посивіла.
Як змарніло від горя обличчя твоє,
І від сліз вже засліплені очі.
Щастя довго і марно чекала своє
В дні тривог і в безсонії ночі.
Заблукало воно у сплетінні доріг,
У широких засніжених далях,
А натомість родинний, батьківський поріг,
Затоптали злиденність, печалі.
Повернути б той час, на коліна б припав,
Цілував твої ніжні, натруджені руки
Тим гарячим цілунком у себе б ввібрав
Всі твої невимовнії муки.
Повернути б той час, але сплинув давно,
Запізнілі мої ці признання ,
То ж на серці моїм, камінь тяжко лежить
Не по легшить моє сповідання.
