Повернути б той час,

Де  знайти  ті  потрібні  для  тебе  слова,
Щоби  душу    і  серце  зігріли.
Люба  мамо  ,голубко,  моя  дорога,
Ой  як  рано  ти  вся  посивіла.
Як  змарніло  від  горя  обличчя  твоє,
І  від  сліз  вже  засліплені  очі.
Щастя  довго  і  марно  чекала  своє
В  дні  тривог  і  в  безсонії  ночі.
Заблукало  воно  у  сплетінні  доріг,
У  широких  засніжених  далях,
А  натомість  родинний,  батьківський  поріг,
Затоптали  злиденність,  печалі.

Повернути  б  той  час,  на  коліна  б  припав,
Цілував  твої  ніжні,  натруджені  руки
Тим    гарячим  цілунком  у  себе  б  ввібрав
Всі  твої  невимовнії  муки.
Повернути  б  той  час,  але  сплинув  давно,  
Запізнілі  мої  ці  признання  ,
То  ж    на  серці  моїм,  камінь    тяжко  лежить  
Не  по  легшить  моє  сповідання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744063
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2017
автор: Викчер