Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сіроманка: Ірина Вовк. "SENZA LUNA" або "БЕЗМІСЯЧНИЙ НОКТЮРН" - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ 8Miriam8, 07.06.2017 - 21:11
не впевнена , що саме так варто говорити компліменти, але я скажу це по-своєму...-"окреслених зіниць"---побачила його очі, відчула його подих, завмерла... -"що виринають з ночі на льоту, і виростають в безвість, в висоту!"---світає,маоя любов іде, болюче прощання, червоні очі і печаль... хоч не останній раз, але прощаюсь як навіки... -"У чому сенс? – не знаю… Я втомилась."--- кажуть стукай та відчинять, я стукала, кричала плакала під тими дверми, врешті наважилася говорити до них.вони мене уважно слухали,здається інколи кивали, рипнули наостанок, але нічого мені не відповіли... сумно коли в тебе аж по вінця, а тобі кажуть я ніколи нікого не любив. і тобі кажу, ти теж... розплакалася. Дурень, а ти? ---Перший вірш який мене так зачепив,не писатиму більш нічого, ви мабуть і так зрозуміли як сильно... zazemlena, 06.06.2017 - 21:33
І тінь моя в сліпучім ореоліВеде двобій з могучим знаком Долі мечем семивідлунних поколінь… Я всюдисуща… я уся з відлунь, в мені постава вершниці, о верше! Елена Марс, 06.06.2017 - 15:26
Знову дивуюсь вашій майстерності і такій багатій уяві, і такому чудовому слову! Знімаю капелюха...
Сіроманка відповів на коментар Елена Марс, 06.06.2017 - 18:14
!!! ...я теж, як і Ви, ночами сумую...
|
|
|