Свідомості моєї потаємні переходи.
Все в темряві, занедбане, як каламутні води.
Нестерпні мої пошуки,
Навпомацки, босоніж.
Занедбана, занедбана…
Все десь навколо й поміж.
Де істина? Де вірний шлях?
Ніхто того не знає.
Несу своє в своїх руках,
Сама себе лякаю.
Занедбана, занедбана…
Сама себе зламала,
Скалічила, спустошила,
Хоч не того чекала.
У темряві, навпомацки,
Босоніж йду додому.
Невпевнено крокуючи,
Зникаю і по всьому.
