А хочеться злетіти в небеса,
Щоб політати в самоті над полем,
Щоб відпочила врешті-решт душа,
Щоб серце не вистукувало болем.
Я вірю людям, вірю у дива,
Та не чекаю на кохання більше...
Я звикла бути сильною сама,
Й твоя присутність вже мене не тішить.
Пережила, перехворіла... все пройшло,
Душа і серце стали мов граніт.
Де ти тепер мені вже все одно,
Колись ти був для мене цілий світ.
9.02.17
