Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ростислав Сердешний: "Я звик мовчати…" - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ вчитель, 04.09.2016 - 17:30
Ніколи не пізно подолати сором'язливість і почати просто дивуватись світу, щиро спілкуватись - стати іншим, життя так швидко минає. Дуже у цьому допомагають діти, власні. Заради них і разом з ними пізнаєш світ. Потім просто немає часу сумувати, хочеться відпочити...Вірш щирий, світло-ностальгійний...
Ростислав Сердешний відповів на коментар вчитель, 05.09.2016 - 09:41
Діти нас чимось повторюють, навіть більше того, вони копіютють нас, нашу поведінку, манери, беруть на озброєння наші слова. Заради них варто змінюватися, бо інакше отримаємо свою ж копію із тими ж самими недоліками. Мало розуміти це. Говорити, роздумувати завжди легше, ніж зробити так, щоб щось гарне й добре втілилось у дійсність.
Ростислав Сердешний відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 03.09.2016 - 17:40
Дякую. Вистраждане. Судячи з оцінки "чотири", мабуть, у плані форми не все ідеально вдалося.
Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський відповів на коментар Ростислав Сердешний, 03.09.2016 - 17:50
Нажаль я не ставила Вам оцінок.Чотир для таког вірша за мало.
Ростислав Сердешний відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 04.09.2016 - 16:16
Та я й не вас мав на увазі. А так загалом... Скажіть, чим же він вам сподобався?
Олена Самарич, 03.09.2016 - 15:53
"Мовчання—глуха сила" - правда, тільки знати треба як її використовувати для розквіту Душі
Ростислав Сердешний відповів на коментар Олена Самарич, 03.09.2016 - 17:37
Знання-це теж сила. Готовий учитися, якщо підкажете як використовувати "глуху силу" для розквіту душі.
|
|
|