ВІТЕР Й ХМАРА
Вітер хмари розганяє,
Хмари блимають очима:
Що ж ти, вітре, виробляєш,
Нащо хмари розганяєш?
Запиталася хмарина,
Старша, що сама – у небі.
Ми ж ні в чому є не винні,
Хмари людям при потребі!
Вітерець розсердився,
Думаючи, що повчає,
Грізно він ще й подивився,
Що ж вона собі гадає...
Хмари він порозганяв,
Щоб своє всі знали місце.
31.08.2016 р.
А. Рогуля
