|
О, скольким твёрдым лбам позволили короны,
Ту силу ощущать, что властвует на троне,
Ушли в небытие все, кто калиф на час,
Не захватив с собой ни скипетр, ни маммоне. (земные богатства)
Тот принцип стар, как мир - divide et impera, (разделяй и властвуй)
Ах, сколько в странах есть, и в семьях староверов,
Что власть заполучить тем способом спешат,
Пуская пыль в глаза избитым лицемерьем.
Перед тем, как взойти Соломону на трон,
То предстал перед Богом с молитвою он
С просьбой мудрости дать, чтобы править народом,
Нет мудрее царя с тех далёких времён.
Кто тянет в небеса, кто воз толкает в воду,
Ведь лебедь, щука, рак живут себе в угоду,
А разве весь народ живет, как просит Бог,
Коль в семьях нет любви, что значит власть народа?
Ibi victoria, ubi concordia. - Там победа, где согласие
Ведь не в силах наш ум летний зной остудить,
Небо властью своей отменило дожди,
Коль в руках его краны с живою водою,
То не страшно ли нам дела Божьи судить?
Словно дом для семьи, повернув кверху дном,
С ног на голову всё повернули умом,
И любовь, что в фундамент заложена Богом,
Наши гордые «я» обрекают на слом.
Земная мощь умов над силой чувств не властна,
Кто может запретить сердцам в раю венчаться,
Кто может иссушить безбрежный океан,
Иль узы разорвать любовь-жизнь-вечность-счастье?
Сколько всяких идей - стоицизм, коммунизм,
Ни одна не смогла дать счастливую жизнь,
Может нам выбрать строй — Божью вечную мудрость:
Бескорыстность любви, развенчав эгоизм?
ID:
684835
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 20.08.2016 21:50:38
© дата внесення змiн: 12.06.2022 21:04:23
автор: Ведомая любовью
Вкажіть причину вашої скарги
|