Одна история из реальной жизни.
По окопам зимою холодной
Землю ты от "бандеров" спасал.
Бил ты их с такой яростью злобной
И детей, и свой дом защищал.
А когда дом снарядом пробило
И сравняло всё вместе с землёй,
За детей твоё сердце заныло,
Ты отправил их к тёще домой.
И бандеры скорей приютили,
Покормили, обули детей,
В дом хороший они поселили,
Чтобы было уютней, теплей.
Чем могли, тем семье помогали:
Школа, садик, все вместе - друзья.
И за дядей-бандерой рыдали -
Привезли хоронить от тебя.
Ты сегодня всё также в окопе..
Мысли грустные жить не дают:
Там семья, твои дети, бандеры,
Вместе все они дружно живут.
И детишкам там тихо , уютно,
Только папу к себе они ждут..
На могилу до дяди- "бандеры"
Цветы яркие часто несут.
Вот сидишь ты теперь у корыта-
Ни жены, ни детей больше нет.
Пред тобою все карты открыты,
Но дороги к семье больше нет.
Вот скажи ты теперь, так открыто:
Ты кого, от кого защищал?
Грузом двести дорога укрыта
И от этой войны ты устал..
Сколько крови напрасно пролито!
И слезами залита земля..
Сколько судеб бездумно разбито?!
Дальше нет в этой жизни тебя..
Переклад:
Ти в окопах зимою холодною
Свій Донбас від «бандерів» спасав.
І ще з люттю, такою жорстокою,
Ніби дім і дітей захищав.
Як будинок сусіда розбило -
Так буває на клятій війні.
То у серці тобі защеміло
І дітей ти послав до рідні.
В центрі теща живе України
І зустріла твоїх діточок.
Збіглись люди на поміч родині,
Хвилювались, щоб мали куток.
Годували дітей і вдягали,
І зарадить старались усі.
Потім ранці до школи зібрали –
Твої діти для них не чужі.
Дні летіли й за місяцем місяць,
Дітки в школу й в садочок пішли.
Та собі не знаходили місця,
Як їх дядька в труні привезли.
На Донбасі тоді він загинув,
Був відважний Герой і боєць.
В його смерті лиш ти тільки винен,
З твого пострілу він упав ниць.
Ти сьогодні ще досі в окопі,
Гнітять думи і жить не дають.
Сам не радий, що скочив в халепу–
Звідусіль вже на тебе плюють.
Твої діти десь там, між «бандерів»,
Прижились і нормально живуть
Навкруг тебе одні лиш руїни
І вітри там холодні снують.
А по вулицях мчать бетеери,
Й до родини відрізаний шлях.
Твої діти до дяді-«бандери»
Носять квіти нарвані в полях.
"Дальше нет в этой жизни тебя..", а що чекає нас ?
Ольга Калина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А нас чекає новий Майдан. Не можна на цьому скласти руки.. Скільки крові невинної пролито?! За що люди загинули?! Нам, живим потрібно довести до кінця те, що почали. " Влада - слуга народу" - це совкове гасло повинно бути актуальне і в наш час. Цих бандитів, що при владі, потрібно поставити на місце. Яценюк украв 15 мільйонів, то коли йоно викрили, то він вигнав начальника фінансової інспекції. Заодно, хотів прикрити всю інспекцію, весь цей державний орган, щоб не було кому їх контролювати, але не встиг. Одне, що він зробив длчя людей хорошого, то це дав людям субсидії, за що люди йому вдячні, бо це трохи полегшило їх життя. Гройсман почав свою роботу з доріг. ҐЦе болюча тема для всіх жителів України. Далі у ньго на черзі робота по приватизації..А от чи це буде приватизація, а чи прихватизація, ще не зрозуміло ??? Ми повинні бути пильними.. Нам в Раду потрібні нові люди, які зараз сидять в окопах на Сході. Тільки такі люди , з загостреним відчуттям справедливості, здатні навести лад в країні.
