(переспів літературної пародії)
пародія оригінал - http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650595
Відкриті для кохання й різних інновацій,
Ховаємо у панцир корок, зірку в пляшку,
Неначе птахи, завжди звичні до міграцій,
І долю за вуздечку взяти нам не лячно.
Дурман кохання в голові і слів інверсія,
Ми Робінзона відшукаємо і П’ятницю,
На нас давно чекає загадкова Персія,
Звабливі перси, стан стрункий, чарівна грація…
Якщо розколеться трухлявий човен в морі,
Сміливо батерфляєм ковзати по хвилях
ми будемо, допоки світять в небі зорі,
Попутній вітер буде нам немов вітрила…
Підемо стежками морської черепашки
Шукати перли, що в піску до нас зариті,
І персіянки у прозорих адамашках
Нам подарують пестощі несамовиті…
адама́шка — ґатунок старовинної шовкової тканини, а також вироби з неї; спочатку її виробляли в сірійському місті Дамаск (звідси походить і назва); тканина була переважно багряного (рідше зеленого і блакитного) кольору з візерунками рослинної символіки
ЧЕРЕПАШКА ЛЮБВИ
Сергей Прилуцкий
(оригинал)
Черепашка любви защитит своим панцирем.
Будем долго мы жить не спеша и легко,
Восторгаться наивно какой-то новацией
И, от счастья дыша, зарываться в песок.
Черепашка любви будет греться на солнышке,
И скользить по волнам без причин утонуть.
Мы увидим бутылку с затычкою в горлышке.
К Робинзону найдём по записке и путь.
Черепашке любви не чужда рассудительность.
Отношения рвать впопыхах - не для нас.
Есть такая черта, как простая общительность,-
Этот дар много раз черепашью жизнь спас.
Всё конечно пройдёт и когда-то закончится.
И один только миф у потомков в крови
Будет также под панцирем тихо покоится,
И никто не убьёт черепашьей любви.
-
Сергей Прилуцкий, Алатырь, 2016
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Насправді трішки намучилася, прийшлося відступити від тексту оригіналу
Просто хотіла спробувати, чи зможу зберегти іронію, яка є в російськомовному вірші